Технології виробництва вина в Грузії

Основних технологій виробництва вина в Грузії три: європейська, кахетинська та імеретинська.

Європейська технологія виноробства

Багато хто бачив, як робиться вино в Європі, деякі навіть брали участь. На цю тему цілі фестивалі проводяться. Виноград складають у дерев’яні миски, мнуть босими ногами, сік збирають у ємності й відправляють бродити. Тобто, бродить як правило, тільки сік. Якщо вино червоне, то лишають шкірки, але насіння і гілочки прибираються завжди – вважається, що вони псують смак.
Так робилося в стародавній Греції, Римі, так зараз робиться вино у Франції, а всі інші країни орієнтуються на Францію. Наслідок такої технології – невелика екстрактивність вина та знижена терпкість. Бувають відхилення, але вино саме таке.
За даною технологією в Грузії робиться вино Гурджаані, Напареулі, Манаві й Цинандалі. Європейцям ці вина будуть зрозумілі та близькі. 

Кахетинська технологія виноробства

Беремо виноград і пресуємо його, перетворюючи в кашу разом з кісточками та гілочками. Отриману масу заливаємо у великий керамічний глечик – квеврі. Квеврі вкопаний в землю, тому має стабільну температуру – близько 14-15 градусів.

Виноматеріал бродить там 3 або 4 місяці. Тобто, прямо зі шкірками, кісточками й гілочками. Для порівняння, французи свій Шардоне якщо і настоюють на шкірці, то не більше ніж тиждень.

Вже потім рідину зливають і відправляють на зберігання. Хімічний наслідок такої технології – дуже багато екстрактивних речовин переходить у вино зі шкірок, насіння і гілочок. Підсумок – смак виходить більш терпкий та насичений.

В кахетинських винах набагато вищий відсоток поліфенолів, і для здоров’я вони більш корисні.

За кахетинською технологією виробляються: Сапераві, Мукузані, Ркацителі, Тібаані, Кахеті, Самеба, Шуамта та інші.

Імеретинська технологія виноробства

Вона являє собою щось середнє між першою і другою технологіями. Виноматеріал настоюється трохи менше, ніж кахетинський – півтора-два місяці. Настоюється теж з насінням і шкірками, але без гілочок.

Результат: приблизно та ж кількість спирту, але кислотність вища. Імеретинські вина менш терпкі.

Вина, виготовлені за цією технологією: Тбілісурі, Цицка, Свірі, Дімі.

До цієї ж технології варто було б віднести й природно напівсолодкі вина, але краще описати їх окремо:

Окремий випадок: напівсолодкі вина

Цей метод виноробства вважається Рача-лечхумським. Суть способу полягає в тому, що виноград збирають в період підвищеної цукристості, а потім вино бродить при низькій температурі, близько 4-5 градусів. У Рача-Лечхумі прохолодніше, ніж в Кахеті, звідси й особливий температурний режим.

Вино бродить повільно, цукор з’їдається дріжджами не весь, і вино виходить напівсолодким. Найвідоміше вино з цієї категорії - це Хванчкара.